Kyiv Music Labs

Кирило Семененко (SomeLines): «Хочемо, щоб музика надихала людей на добрі справи»

somelines_на главную

В січні київський поп-рок гурт SоmeLines презентував новий сингл, і з українських радіостанцій уже можна почути його мотиваційний заклик «Вперед до мрії!». Ми поспілкувалися з лідером колективу Кирилом Семененком про музику, творчість та зйомки кліпу. 

Віра Дужак: Кириле, розкажи, будь ласка, історію виникнення SomeLines.  

Кирило Семененко: Історія завжди має коротку або розширену версію, але я розповім найцікавіше. Історія SomeLines розпочалася з розпаду попереднього музичного гурту під назвою Tuesday. Колектив майже не виступав та проіснував буквально рік. Після розпаду Tuesday виникло кілька самостійних музичних колективів. Кожен учасник гурту створив власний проект. Барабанщик заснував кавер-бенд Вундеркінди, Артем Кузнецов, котрий співав і грав на гітарі, став відомим влогером. І ось, саме в той момент я заснував власний міні-проект — SomeLines. Я був у захваті від самої ідеї гурту. Музика — це як невиліковна хвороба. Я не міг залишити музику: вона завжди зі мною, вона в мені. Я створюю музику, я створюю щось нове.

В. Д.: Чому обрали саме таку назву — SomeLines?

К. С.: Чесно кажучи, то я довго думав над назвою. Хотілося, щоб гарно звучало та суть творчості відображало. Ідея SomeLines у тому, що ми малюємо своє життя, воно переплітається різними лініями. І все, що ми малюємо сьогодні, буде відображати повну картину завтра. Своєю музикою ми хочемо підкреслювати особливо важливі лінії в житті: дружба, кохання, пошуки себе.

somelines

В. Д.: Як би ти описав стиль музики SomeLines?

К. С.: Насправді, це дуже складне запитання. Бо починали ми з більш акустичного формату — акустик-рок, чи а-ля гурт П’ятниця. Також, великий вплив мала американська музика і, звичайно, стиль госпел — класика початку 20 століття.

В. Д.: А хто з відомих музикантів вплинув на вашу творчість?

К. С.: Звичайно, у кожної творчої особистоті є своя людина, в котрої вона вчиться, можливо, переймає якісь елементи. Мені дуже подобається гурт U2 — це просто класика. Також американські гурти Switchfoot, Skillet та більш хардові P.O.D. З вітчизняних — це, звичайно, батьки української рок-сцени, Океан Ельзи. Коли робили акустику, захоплювалися творчістю П’ятниці, Бумбокса, Сергія Бабкіна. На даний момент ми намагаємось додати більше електронних ритмів.

В. Д.: У вас є два направлення в live-виступах — акустичний і більш роковий. Розкажи, чим суттєво відрізняється музика? Що є такого в акустиці, чого немає в рок?

К. С.: Суттєва різниця в звучанні інструментів ударної групи. В акустиці ми часто використовуємо кахон чи африканський джембе та дві акустичні гітари. Якщо це рок-виступ, то обов‘язково є електрогітара та барабанна установка. Я так само граю на акустичній гітарі.

somelines1

В. Д.: Як відбувається процес творчості? Як ти пишеш пісні?

К. С.: Написання пісень — це завжди якась таємниця. Ніхто не може пояснити, як це відбувається. Дуже часто це щось спонтанне — ідея чи емоція, поєднання імпровізації і якоїсь раціональності. Тобто, натхнення приходить від серця, а щоб його осмислити і розшифрувати, написати на папері чи зіграти — то вмикається розум. Починаєш шукати правильні структури та напрями реалізаціїї.

В. Д.: Нещодавно у вас вийшла пісня «Вперед». Розкажи, як виникла ідея цієї пісні?

К. С.: Я побував на дуже емоційному концерті. Потрапивши додому зарядженим, я зрозумів, що давно нічого не писав. Треба щось створити і рухатися далі. Спочатку став мотивувати сам себе — «давай, вперед! Напиши щось!». Я не одразу все написав. Основна мелодія була написана майже одразу, а слова поступово дописував.

В. Д.: Які пісні в своїй творчості ти вважаєш знаковими?

К. С.: У нас є один альбом — акустичний. А зараз ми активно працюємо над іншим, він буде важчим за стилем музики. Хочеться додати трішки харду. В цей альбом ми зберемо всі сингли, які випускали з часу виходу і додамо щось нове. Зараз накоплюємо матеріал.

З пісень я б виділив російськомовний сингл «Крик души». Знайомство з нашою акустичною творчістю можна розпочати з цієї пісні. Ну а «Вперед» — це буде основна пісня нашого другого альбому.

В. Д.: Як ти вважаєш, що є родзинкою творчості SomeLines?

К. С.: Ми намагаємось експериментувати і змішувати різні стилі. Особливо цікаво поєднувати танцювальні ритми з рок-мотивами. Також, хочеться, щоб музика дійсно надихала на хороші справи, спонукала задуматись про своє життя. У більшості наших пісень мотиваційні тексти.

В. Д.: Чим ти ще займаєшся, окрім музики?

К. С.: У мене є проблема — мені дуже важко знайти вільний час. Маю медичну освіту і працюю за спеціальністю. Зараз отримую другу вищу освіту за напрямом «Соціально-політична етика та теологія». Вивчаю взаємодію політики та релігії. Окрім того, стараюсь виділяти час для участі в соціальних проектах. Допомагаю дітям з вадами здоров’я і дітям-сиротам. Це, мабуть, усе, на що я виділяю свій час, разом з музикою. І маю нове захоплення — це подорожі, про які я розказую у своєму влозі. Вирішив, якщо я подорожую, то чому б цим не поділитися з іншими. Влог поки що в форматі експерименту, але, намою думку, багатьом, хто захоплюється подорожами, це буде цікаво.

В. Д.: Якби не музика і не медицина — чим би ти займався?

К. С.: Я б займався якоюсь творчістю. Мені цікаво оновлювати, реставрувати, створювати щось нове і своє. Можливо, я б писав книги. Колись, у далекому дитинстві я мріяв про написання власної книги.

В. Д.: Знаєш, як кажуть, якщо не знаєш чим займатися по житті — згадай, про що ти мріяв у дитинстві. Тому, можливо, скоро ми будемо зачитуватися твоїми книгами. Пропоную пофантазувати. Якби у всьому світі зникла музика — яким був світ?

К. С.: Це неможливо. Адже світ без музики — як світ без повітря.

В. Д.: Гарне порівняння. Розкажеш про свої улюблені книги та фільми?  

К. С.: Останнім часом я все частіше читаю літературу, пов’язану з навчанням. Не вистачає часу читати щось інше. А ще зрозумів, що мені легше дивитись чи слухати, ніж читати. Це не дуже добре, але так комфортніше. Для мене легше сприймається інформація, якщо я щось почую — і буду знати. Щось подивлюся або кудись поїду — теж буду знати. Краще запам’ятовую. Але все ж намагаюся читати. Останнім часом я прочитав дві книги. Перша — «Велике повернення» Єленського. Книга розповідає про початок 20 століття, коли люди намагалися позбутись релігії, тому що відбувся великий розвиток науки і багато хто почав говорити, що релігія не потрібна. Сьогодні бачимо, що значення релігії повертається, люди переосмислюють її значення. І перед поїздкою в Ізраїль я почав читати класну книгу «Єрусалим. Одне місто — три релігії». Серед фільмів мені подобається «Ефект метелика».

В. Д.: А які люди тебе надихають?

К. С.: Багато цікавих людей навколо. Захоплююсь, у першу чергу, тими, хто роблять свою справу якісно і розвиваються, не намагаючись на цьому піаритись. Я радий, що в моєму оточенні багато таких людей. І я намагаюсь теж таким бути.

В. Д.: Розкажи, коли найближчим часом можна почути гурт SomeLines і коли очікувати кліп «Вперед»?

К. С.: В плані виступів, ми поки що на паузі. Хочеться акумулювати все те, що назбиралось усередині. Хочемо всі сили направити на зйомку кліпу та запис альбому. Але якщо хтось буде дуже запрошувати — то ми, звичайно, не будемо відмовляти. Кожен концерт для нас — це важлива подія.  Але зараз ми сконцентровані на студійній роботі. Зйомки кліпу «Вперед» зробити плануємо цієї весни.

В. Д.: Дякую, успіхів вам! 

 

Авторки: Віра Дужак, Анастасія Лісогор, Олена Роєнко  

Фото надані прес-службою гурту 

 

TwitterFacebookVKПоділитися