Kyiv Music Labs

Про недитячу музику не дітям

17807339_1859104094330554_1868944848517898235_o

Освітній фестиваль «Арсенал ідей», вже втретє створює багатовимірний простір для розвитку дітей. Кожного року фестиваль наповнений різними проектами у сферах: історії, науки, літератури, кіно і телебачення, природи та мистецтва. Серед такої великої кількості цікавих ідей виокремлюється й музика. В цьому році вона була представлена у трьох видах: електронної, етнічної та професійно-академічної. Увагу прихильників останньої категорії привернула серія лекцій від платформи нової музики Kyiv Contemporary Music Days.

Контрабас. Знайомство з гігантом

Першим, хто почав розповідати про світ музики та її інструменти  був Назар Стець, який провів  7 квітня майстер-клас-лекцію «Контрабас. Знайомство з гігантом». Запрошуючи всіх охочих на лекцію Назар, повідомив у анонсі, що мова буде йти про те, чому скрипка виросла аж до таких розмірів, про 400 років росту від віоли до сучасного контрабаса (або нащо контрабасові 5 струна), про місце контрабаса в сучасному оркестрі та ансамблі (або чому нема безробітніх контрабасистів), про контрабасову альтернативу (або чому бас-гітара ніколи не витіснить контрабас), про сольні твори для контрабаса (або про композиторську лінь).

Від літаків до зірок або світ музики вухами композиторів ХХ ст.

Наступного дня (8 квітня) було представлено ще дві ідеї, але вже з історичної точки зору. Лекція «Від літаків до зірок або світ музики вухами композиторів ХХ ст.» музикознавця Ірини Тукової висвітлила нове сприйняття і розуміння музики. Занурившись у ХХ ст. публіка мала можливість уявити як впливало насичення оточуючого світу шумами і великою кількістю машинізованих звуків (запуск першого літаку братами Райт, поширення залізодорожнього транспорту, будування заводів та ін.) на людину того часу. Цікавим було дізнатися якими засобами композитори відображали зміну життя навколо себе: застосуванням всього що є під рукою для видобування звуку, просто тишею чи якимись електронними приладами. Мали змогу почути звуки перших літаків та пульсарів. Цьому послугували музичні та відео-ілюстрації творів трьох музикантів Лео Орнстайна (1893-2002) «Самогубство в літаку», Джона Кейджа (1912-1992) «4’33”» та «Вхідний отвір» і Жерара Грізе (1946-1998) «Чорна зірка». Дана епоха дала можливості композиторам створювати і наслідувати звуки, що наповнили «новий світ», – світ машин. Атмосфера шумного заповненого людьми Арсеналу допомогла поринути у музику нашого світу і краще зрозуміти цитату Дж.Кейджа: «Все, що ми робимо то і є музика».

17800437_1362367247182602_2988376606254336630_n

Оперна та філармонічна зали: спільне та неспільне

Контрастом була лекція музикознавця Юрія Чекана під назвою «Оперна та філармонічна зали: спільне та неспільне». Окремо було розглянуто історію та структуру двох видів зал. Як виявилося, у XVIII ст. оперні театри були трьох типів: придворні, муніципальні та комерційні і в кожного з них були свої цілі утримувати ці приміщення. Театри Італії та Франції відрізнялися своїми традиціями. Наприклад, в італійських театрах було прийнято закривати ложі спеціальними завісами, тому в середині них відбувалося все що завгодно окрім  перегляду вистави: глядачі їли, розважалися іграми, вели переговори. У Франції такої традиції не було, оскільки на всіх виставах був присутній король від якого закриватися завісами не етично. Також мали відмінність сцени театрів цих двох країн: у Франції сцени були дуже довгими через наявність великої кількості балетних сцен, у Італії ж особливо не дивували розмірами. Цікавими фактами були: побудова тимчасового театру з пап’є маше у Празі (1723) для вистави Й.Фукса «Сталість і сила» або велика кількість свічок (900 шт.!) для освітлювання приміщення. Щодо філармонічних залів: за розташуванням місць могли бути прямокутними або амфітеатрами, мали невеликі приміщення і камерну атмосферу. В історії філармонії також були свої експерименти, наприклад, як у Лондоні The Crystal Palace (1850), який був побудований зі скла і чавуна або Royal Albert Hall (1851) на 5200 місць! із жахливою акустикою. Не дивлячись на те, що лекція не мала музики, все ж безумовно доречно втілилася у серію ідейна фестивалі.

17834002_1859729004268063_8756013971579100217_o

Як написати оперу без нот

На завершення 9 квітня відбувся майстер-клас «Як написати оперу без нот» від музичного критика Любові Морозової. На початку розповіді дітей зацікавив мультфільм з коровою, яка виконувала арію «O mio babbino caro» з опери Пуччіні. Такі і подібні відео є хорошим засобом  привити дітям любов до опери. Також лектор поділилася цікавою творчою ідеєю для дітей і батьків, показавши приклад: створення свого власного фільму-опери. Під час лекції відбулося знайомство і з самою оперою: з професіями, які її створюють, структурою і традиціями. Найбільше дітям сподобалося уявляти і визначати оперні голоси своїх улюблених героїв з мультфільмів: Білосніжки, Урсули, Пасіпаки, Сирника і т.п. Для батьків було багато рекомендацій для перегляду вистав разом з дітьми таких як: «Чарівна флейта» В. Моцарта, «Іоланта» П. Чайковського + розвиваючих комп’ютерних ігор «Лускунчик», тої самої «Чарівної флейти» та «Алиса и Времена года».

Таким чином, було розглянуто чотири грані музики – виконання, історію, розвиток, створення, які з різних боків змогли показати і її доступність для дітей. Музичні лекції і майстер-класи закінчилися, але не ідеї. Тож слідкуйте за наступними подіями від Kyiv Contemporary Music Days.

Текст: Юлія Бичкова

Фото надані організаторами події