Kyiv Music Labs

Назгуль Шукаєва. Без кордонів

17309200_1518332941511817_8506176459524346376_n

Music has no borders… Давно відомі істини щоразу шукають підтверджень. І, – найчастіше, – знаходять. Дійсно, музика – інтернаціональна, кордони їй ні до чого. Готуючись до концерту Назгуль Шукаєвої, я дізнаюся про пристрасть джаз-діви до музики з різних кутків планети. Ця фраза крутиться в моїй голові. Музика не знає кордонів, правда ж?  

Ввечері 19-го березня біля Великої зали Київської консерваторії збираються любителі джазу, блюзу, етно. Музики, загалом. Різної музики. Героїня вечора Назгуль Шукаєва відома, зокрема, й умінням майстерно єднати непоєднуване. Сьогодні вона виступає перед киянами з програмою Asia Tengri Jazz, в рамках якої чуємо казахські, монгольські, тувінські,…. українські твори. А також класику джазу – “Love for Sale”, “The Greatest Thing is Just to Love” etc.

17361637_1518336041511507_8298852852036443822_nНазгуль співає, танцює, зачаровує глядачів різноманіттям жанрів і вокальних технік. У двогодинному перфомансі вона поєднує сучасний, знайомий нашому вуху джазовий вокал з магнетичним горловим співом “кай” (цією технікою володіють корінні жителі Алтаю).

Назгуль Шукаєва – інтернаціональна артистка й інтернаціональна особистість. Вона народилась у Казахстані, вчилась у Москві, а особливий енергетичний зв`язок відчуває з Голландією. І з Україною, в якій живе протягом останніх 17-ти років. Але про Україну вона сама розкаже, трохи пізніше. Творчість Назгуль Шукаєвої закликає знайомитися з різноманіттям світу. Світу, кожен куточок якого так хочеться бачити, чути, відчувати.

Окрім Назгуль, у концерті беруть участь Олексій Боголюбов (рояль), Валентин Корнієнко (контрабас), Алік Фантаєв (барабани), Un Ruu (флейта сякухаті), Жанна Марчинська (віолончель), Орхан Агабейлі (перкусія), Олексій Кабанов (ут, сітара) та спеціальні гості: Володимир Соляник (рояль) та вокальний ансамбль Alter Ratio.

17424660_1518335204844924_335289163416994472_n

В перервах між композиціями з нами весело й дотепно жартує ведучий концерту Олексій Коган. Всім відомий український джазмен і автор радіопрограм.

17361774_1518334434845001_3852090018193673821_n

Про натхнення та очі 

Назгуль Шукаєва обожнює свою публіку. Обожнює відчуття єднання з людьми, котрі прийшли слухати її музику. Ще на початку концерту, вітаючись із гостями, вона відзначає: “Наразі мене єдине засмучує: те, що мені зі сцени погано видно Ваші очі. Але нічого, ми сьогодні ще встигнемо поспілкуватись”. Обіцянку вона виконує, коли ближче до завершення програми йде в зал і десь-так хвилин десять проводить там. Співає. Посміхається гостям. Обіймається з ними. Виглядає особливо щасливою й натхенною – мабуть, від того, що нарешті побачила наші очі зблизька.

17361854_1519281664750278_5279631517160107637_n

Наприкінці програми Назгуль пропонує присутнім разом з нею виконати композицію “Алілуя” Майкла Сміта. Охочим надають роздруківки з текстом, і зал на кілька хвилин стає великим хоровим механізмом. Кожен (чи майже кожен) намагається прислухатися до музикантів, до сусідів, до власного голосу, аби разом з усіма створити дещо прекрасне. Музика – направду дивовижний інструмент комунікації й єднання.

А ось що сама Назгуль розповіла про концерт і київську публіку:

“Концерт пройшов на одному подиху. Публіка була такою теплою, м`якою й доброзичливою, що хотілося співати й співати! Неочікуваним моментом стали танцівники – хлопці, котрі, встпивши зі мною на самому початку пісні, мали йти в зал, але вузький прохід, заставлений сумками, не дав їм цього зробити. Тож мені довелося дотанцьовувати з ними свінг)  Не обійшлося без стресу перед концертом. Електрик консерваторії заборонив вмикати електрику, і це мало не зірвало концерт. Саме тому затримався початок дійства.

Київ своєю енергетикою нагадує мені маму. М`яку, творчу, з жіночим божественним началом. Всіх нагодує, обігріє й колискову заспіває. Особливо ці якості помітні після гастролей. Приземлившись в аеропорті, відчуваєш, як кожна клітинка починає вібрувати радістю”. 

17424733_1518333054845139_8093288355137031105_n

Вечір пролітає майже непомітно. Шалено швидко. Трохи більше двох годин ми насолоджуємося музично-танцювальною красою світу, прислухаємось до чарівного звучання різних кутків нашої планети.

Вечір завершується, музика стихає, а ми все ще подумки співаємо. Крутимося навколо сонця. Пізнаємо себе.

17353514_1518334791511632_2851504598648951965_n

Текст: Віра Дужак, спеціально для Kyiv Music Labs

Фото взяті з Facebook Назгуль Шукаєвої