Kyiv Music Labs

СВІТОВИЙ АВАНГАРД НА «KYIV CONTEMPORARY MUSIC DAYS»

фото Alexey Maculsky 5

Припустимо, що ви захотіли б відвідати концерт солістів знаменитого німецького «Ensemble Modern». Або захотіли б послухати фантастичну гру однієї з кращих кларнетистів сучасності Ніни Янссен-Дейнцер. Чого б це вам вартувало? – чималих зусиль, великих коштів та купи часу.  На концерти, на дорогу, на готелі, на їжу і на що завгодно, що може передбачати й не передбачати туристична поїздка до Франкфурту-на-Майні.

Але, в грудні видатні європейські солісти самі стали туристами і приїхали до України на «Kyiv Contemporary Music Days».

Концерт Ніни Янссен-Дейнцер

За рік свого існування й команда, й публіка платформи сучасної академічної музики «Kyiv Contemporary Music Days» точно мають що пригадати. З успіхом відбулися три великі фестивалі; 21 концерт; 7 лекцій; два майстер-класи (для композиторів та виконавців) та, навіть, дві неформально-оригінальні тусовки в кафе.

Команда платформи – це приблизно 80 волонтерів та ентузіастів, композиторів та виконавців, адміністраторів та допомогатарів,  які тим чи іншим чином оживлюють проекти «KCMD». А публіка (за всі події) – це декілька тисяч слухачів, глядачів, музикантів, аспірантів, художників, сангвініків, маразматиків, скептиків, фанатів, логістів, футболістів, програмістів, хіпстерів, панків, робітників банків, професіоналів, інтелектуалів, зацікавлених, особистостей і зацікавлених особистостей.

«KCMD-2016»: розмір і територія

З 11  по 17 грудня у Києві пройшов третій фестиваль платформи. Його особливість – 100% камерної музики. Не було настільки великих проектів як на осінньому фестивалі «TOUCHPOINTS». Згадаємо, наприклад, кульмінаційний оркестровий концерт в Арсеналі, де відбувалася прем’єра скрипкового концерту Дьордя Лігеті. Або 5-денні майстер-класи по електроакустичній та інструментальній композиції португальського композитора Жайме Рейша із 12 учасниками зі Швеції, Греції, Британії, Китаю, Німеччини та України. Не сумніваюсь, що організовувати подібні масштабні задуми дорого та складно. Однак, розміри проектів «KCMD» не впливають на їх якість та ексклюзивність. І майже кожна з 8-ми камерних подій зимового фестивалю стала унікальним, а то й історичним явищем для столиці.

Вперше в Україні виступила солістка згаданого «Ensemble Modern». Колективу, що як локомотив штовхає розвиток нової музики. Цей ансамбль регулярно виступає на авангардних фестивалях у Донауешингені, Берліні, Мюнхені, Зальцбурзі. Своїми концертами, він буквально формує і затверджує європейську  репертуарну політику в сфері сучасної академічної музики. Таким концертом в Україні став  сольний кларнетовий концерт Ніни Янссен-Дейнцер. Програма, яку вона зіграла в Києві складалася зі складних та різнотипних творів, написаних виключно метрами авангардної епохи. Це були композиції Карлхайнца Штокхаузена, Джачінто Шелсі, Марка Андре, Кайї Сааріахо.

Три абсолютно унікальні програми на фестивалі представили солісти-випускники Internationale Ensemble Modern Akademie – флейтистка Юрі Матцузакі (Японія-Німеччина), скрипаль Джунія Макіно (Японія-Швейцарія) та віолончеліст Мілош Дроговські (Польща). Всі вони вчилися і переймали досвід у солістів «Ensemble Modern», а нині грають у різних ансамблях Європи.

фото Alexey Maculsky 1

На трьох своїх концертах вони зіграли феєричні  й нереально  складні  програми. Це були: концерт із творів Бернда Алоїса Ціммермана для інструментів соло; флейтова програма «нової складності» Браяна Джона Пітера Ферніхоу; дует-програма для скрипки та віолончелі із творів Хайнца Холігера і Філіпа Юреля. Ті композиції, які прозвучали на цих концертах настільки технічно і стилістично складні, що  взагалі у всьому світі виконуються не надто часто.

Хочу зазначити, що аж три концерти фестивалю пройшли у новому мистецькому просторі «Art Ukraine Gallery» (паралельно з виставкою «Віртуальна міфологія» одесита Степана Рябченка та фестивалем есеїстки «Шерех»). Інші проекти відбулися на території постійних партнерів «KCMD» – Гете-Інституту і НКММК “Мистецький Арсенал“.

 «KCMD-2016»: у тричастинній формі

Так, цьогорічний «KCMD» пройшов у музичній формі: контрастній тричастинній формі «А-В-С».

А.

Перший блок подій – це дві лекції, які відкрили фестиваль.

Італійський композитор Іван Канц’ялозі розказав про «Мікротональну музику у ХХ столітті». Про її загальну історію, деяку теорію та продемонстрував зразки такої музики власною творчістю. Ця тема для «KCMD» вже стала традиційною. Адже минулого року на фестивалі з лекцією про мікротонову музику для гітари та авторським концертом виступив іспанський композитор Агустін Кастілла-Авіла.

Другу лекцію фестивалю «Про пат, етику і патетику» прочитав український музикознавець та улюблений педагог юних композиторів Микола Ковалінас. Він розповів про безвихідну ситуацію, в полон якої потрапляє сучасний творець музики. Було цікаво дізнатися з уст композитора про те, як 25-річні молоді закидають за плечі й виносять у минуле своїх вчителів. І було  надзвичайно цікаво спробувати пов’язати це з особливістю сонатних форм Бетховена. Лекція пройшла дуже динамічно, з багатьма цікавими та неочікуваними смисловими поворотами. А публіка залишилася абсолютно задоволеною (наскільки це було ззовні помітно). Зазначу, що це була дуже різна публіка, серед них і колеги композитора, і студенти, і просто вільні слухачі не музиканти.

В.

Другий блок подій фестивалю включав майстер-класи Ніни Янссен-Дейнцер і чотири концерти. Її власний кларнетовий та три концерти випускників Internationale Ensemble Modern Akademie (про які говорилося вище).

С.

І третя кода-частина фестивалю – концерт нашого улюбленого Антонія Баришевського (другого з двох представників України на фестивалі). Це був фортепіанний концерт… чи точніше не зовсім фортепіанний… Хоча б тому, що рояль, препарований двома торбинками цвяхів – це вже не той самий рояль, про який ви певно подумали почувши це слово спочатку. Це рояль Джона Кейджа, рояль авангардний, рояль іграшковий, штучний і символічний.  А усвідомлюєш це в той момент, коли ти – лише один із сотні тих людей, які оточили той самий рояль стоячи, сидячи, зігнувшись, просунувшись в невеличкому залі Гете-інституту. Тоді розумієш, що сонати Джона Кейджа – це не зовсім сонати, а рояль – не зовсім рояль. Що світ безмежний і людина безмежна. Але людина і обмежена, людина і скупа, і бідна, але хоче багато, а відчуває ще більше.

Концерт А. Баришевського

«KCMD»: мЕта-метА

І у команди нової платформи «Kyiv Contemporary Music Days» теж є певні обмеження й проблеми. Але молоді, амбітні, повні сил та енергії, хоч і з пустими кишенями вони впевнено і наполегливо  реалізовують свої глобальні цілі. Одна з яких, їх надмета – «зробити Київ столицею сучасної академічної музики у Східній Європі». Якими чином? Так відповідає Альберт Саприкін, директор платформи: «Ми прагнемо долучити свої зусилля до процесу формування композиторської школи в Україні. Щоб у молодих музикантів була можливість вчитися і спілкуватися з провідними композиторами та виконавцями сучасності. А також, ми хочемо зробити Україну і Київ зокрема, міжнародною культурною платформою, на якій буде розвиватися, творитися нова, сучасна світова музична культура. Звісно, ми не єдині, але лише одні з тих, хто докладає сьогодні в Україні свої зусилля для досягнення цієї мети».

Маленькими кроками, але рух іде. «Kyiv Contemporary Music Days» є одним із шляхів, на якому реалізується культурна інтеграція України та Європи. Це фестиваль нового покоління, яке діє на основі нових інформаційних можливостей і для кого кордони – не перепони.

Фото: Alexey Maculsky

 

TwitterFacebookVKПоділитися